Текст | Тип одиниці зберігання | Поточна бібліотека | Шифр зберігання | Стан | Очікується на дату | Штрих-код | |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Книга, брошура | Читальний зал | HUM-002034 (Огляд полиці(Відкривається нижче)) | Доступно | 2021000439353 |
Огляд полиці бібліотеки/підрозділу: „Читальний зал“ Зачинити оглядач полиці (Зачинити оглядач полиці)
| HUM-002031 Ти наче камінь їла | HUM-002032 Лем. Життя не з цієї землі | HUM-002033 «Найстрашніші дні мого життя». Репортажі The Reckoning Project | HUM-002034 Сьогодні ми намалюємо смерть | HUM-002035 Болото солодше за мед. Голоси комуністичної Албанії | UKRC-002036 Old Khata Book. Фотокнига про хати й людей | CPR-002037 Міжнародний конкурс для впорядкування місць, пов'язаних з єврейською історією Львова |
Руанда, 6 квітня 1994 року. У країні, розділеній протягом десятиліть між двома ворожими народами, тутсі та хуту, глава держави гине в авіатрощі. Серед хуту є лише одне тлумачення: за цим стоять тутсі. Через кілька годин після смерті президента розпочалася одна з найкривавіших сторінок сучасної історії – геноцид, під час якого протягом ста днів було вбито мільйон людей.
Ані миротворча місія ООН, ані потужна присутність Католицької церкви не запобігли різанині. Світ не втручався. Довгий час міжнародні медіа ігнорували криваву трагедію цієї крихітної африканської держави. Ті, які вижили, досі намагаються впоратися з травмою. Войцех Тохман багато разів повертався до Руанди, щоб зрозуміти, як після того, що там сталося, жити разом, чи це взагалі можливо. Він спілкувався і з тими, хто вижив, і з катами та свідками.
«Сьогодні ми намалюємо смерть» – це бентежне свідчення тих зустрічей, з якого неминуче виникає запитання «Чи всі ми забруднилися тією кров’ю?»
Немає коментарів для цієї одиниці.
Натисніть на зображення, щоб переглянути його в оглядачі зображень